Чи варто звертатися до психолога?
Психологічний стан дітей і батьків не менш важливий за фізичний. Найбільш емоційно складними моментами, повʼязаними з хворобою, є постановка діагнозу і процес його прийняття, а також загострення, яке приходить на зміну ремісії. Крім того, часто важко комунікувати з дитиною про непростий шлях лікування, коли в емоційно нестабільному стані перебувають самі батьки.
Робота з психологом може стати суттєвим фактором підтримки, однак часто таку опцію родини не розглядають через упередження, незнання чи загальний стан стресу.
Зустріч, організована нашою ГО “Міцна опора” з дитячим арт терапевтом, глибинним психотерапевтом, нейропсихологом Мариною Черниш, показала, настільки великою є потреба наших родин у фаховій підтримці і супроводі.
Батьки мали змогу поставити питання, які, без перебільшення, турбують кожного з нас, зокрема відчуття провини, емоційного виснаження тощо, а також спробувати практики, які можуть допомогти відновити емоційний баланс.
Уже під час зустрічі, а також обговорень по її завершенні, було вирішено зробити подібні зустрічі постійними, адже підтримка емоційної рівноваги вкрай важлива не лише у процесі лікування, а й адаптації дітей і їхніх батьків до звичайного життя.
Ось декілька важливих думок і порад від психолога, над якими варто замислитися і з якими потрібно працювати.
- Чому психолог важливий?
«Психолог — друг людини, чесний і відвертий друг, якого кожному з нас хотілося б мати в своєму житті. Найважливішою людиною у нашому житті є ми самі, тому дуже важливо про себе подбати. Він наших емоцій будуть залежати взаємовідносини з іншими людьми. тому ми маємо попіклуватися спочатку про себе, а потім, якщо ми в ресурсі, подбати про інших».
- Чому дитині потрібні емоційно стабільні батьки?
«Кожній людині, а особливо дитині, потрібна якась особа, на яку вона може покластися. Коли погано, коли щось болить, коли стресує, коли відчуває страх, безліч із тих негативно заряджених емоцій, не негативних, бо всі абсолютно емоції мають бути в нашому житті, це нормально, а негативно заряджених емоцій, тоді дитині легше проживати це життя, тому що вона може прийти до батьків і знати, що її приймуть такою, якою вона є. Тому батьки мають тримати свій емоційно-психологічний стан в нормі для того, щоб дитина могла отримати від них підтримку, опору, довіритися їм».
- Як заспокоїти дитину, якщо вона відчуває страх, фрустрацію чи перебуває в стресі?
«В першу чергу потрібно обійняти дитину, якщо вона дає дозвіл. Якщо дитина вас відштовхує, не треба обіймати насильно. Можна доторкнутися до плеча, це дуже чутлива зона, яка сигналізує про підтримку, або до кисті руки. Це значить «я з тобою». Не обов’язково тримати постійно, але доторкнутися до дитини дати зрозуміти: «я тут фізично з тобою». Що значить бути поруч? Часто батьки починають відразу задавати запитання: Що з тобою? Чого ти плачеш? Що сталося? Розкажи. А чому так? І в подробицях. Але поки ось цей страх, поки є якась реакція на цей страх, іноді діти не можуть відразу дати відповідь. Тому важливо побути поруч, обійняти, сказати якісь заспокійливі слова, на зразок, «я тут», «я поруч», «все буде добре», але не «заспокійся». Тому що цей страх має вийти через тіло, не залишитися всередині. Якщо страх залишається всередині, це шкодить нашому організму. Тому важливо дозволити цьому страху вийти з організму. Дозволити поплакати. Дозволити іноді покричати».
- Як психолог може допомогти?
«Техніки співпереживання, віддзеркалення, якими володіє психолог, можуть допомогти людині повернутися в спокійний ресурсний стан. Негативно забарвлені емоції краще «злити» на психолога, який готовий їх прийняти і знає, що з цим робити, ніж на батьків, чоловіка чи дітей. Тому психолог потрібен для підтримки за допомогою технік, щоб деструктивну поведінку перевести в конструктивну, в соціальну поведінку, співпереживання, пояснення ситуації, і ще дуже-дуже важливий пункт — це вислуховування. Просто активне слухання теж творить величезні дива».